ЗАСТАВА
17 січня 2012 р. набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», яким зокрема, внесено зміни в статтю 154-1 КПК України.
РЕКВІЗИТИ спеціального рахунку для внесення коштів у разі застосування застави як запобіжного заходу (депозитний рахунок):
р/р 37317004001000 в ГУ ДКСУ в Донецькій області
МФО 834016
ОКПО 26288796
ОДЕРЖУВАЧ ТУ ДСА України в Донецькій області
Також, необхідно зазначити в призначені платежу платіжного документу інформацію про постанову суду (ухвалу), який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та ПІБ підсудного. Ця інформація необхідна для оперативного повернення застави.
Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу зазначений в Постанові КМУ № 15 від 11.01.2012 року (повний текс постанови на офіційній веб - сторінці суду)
* Лист ТУ ДСА України в Донецькій області за вих.. № 08-272/12 від 23.01.2012 р.
НПА, які регулюють порядок застосування та сплати застави
Витяг з КПК України
Стаття 154-1. Застава
Застава полягає у внесенні коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, з умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (за винятком юридичних осіб державної або комунальної власності або тих, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить державному, комунальному суб'єкту господарювання). Розмір заставивизначається суддею, судом з урахуванням обставин справи, майнового стану та інших даних про підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від тисячі до чотирьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від чотирьох тисяч п'ятисот до сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У виключних випадках, якщо суддя, суд установить, що застава у визначених у пункті 3 частини четвертої цієї статті межах не забезпечить виконання зобов'язань особою, яка підозрюється чи
обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, застава може бути застосована у розмірі, який перевищує сімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обґрунтованих достатніми доказами. Суддя, суд, установивши, що особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті і її роль у його вчиненні є незначною, може визначити щодо неї розмір застави згідно вимог частини четвертої цієї статті без врахування розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди, завданої злочином, або
розміру отриманого внаслідок вчинення злочину доходу. Не пізніше п'яти днів з дня обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов'язана внести або
забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою коштів на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує, посадовій особі або органу, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа. Невчинення зазначених дій у встановлений строк
є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні особи іншого запобіжного заходу в порядку, встановленому цим Кодексом. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, невиконання яких тягне за собою наслідки, передбачені в разі невиконання ним обов'язків,
пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави. Заставодавець може відмовитися від узятих на себе зобов'язань до виникнення підстав для звернення застави в доход держави. У
цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до органу дізнання, досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомив про причини своєї неявки, або порушив інші покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 149-1 цього Кодексу, застава звертається в доход держави. Питання про звернення застави в доход держави вирішується під час дізнання, досудового слідства в судовому засіданні суддею за клопотанням органу дізнання або слідчого, погодженим із
прокурором, або прокурора, а після надходження справи до суду - судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні за клопотанням прокурора або за ініціативою судді, суду. В судове засідання викликається заставодавець для дачі пояснень. Неявка без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в доход держави. За результатами розгляду питання про звернення застави в доход держави суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, заставодавцем протягом трьох діб із дня її винесення може бути подано апеляцію. У випадку звернення застави в доход держави під час досудового слідства орган дізнання, слідчий у встановленому цим Кодексом порядку вирішує питання про застосування або ініціювання застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. У випадку звернення застави в доход держави під час
судового провадження суд обирає підсудному запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід. Питання про повернення застави заставодавцю вирішується під час дізнання, досудового слідства в судовому засіданні суддею за клопотанням заставодавця, а після надходження справи до суду - судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині
майнових стягнень
Постанова КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 11 січня 2012 р. № 15
Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходуВідповідно до статті 1541 Кримінально-процесуального кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, що додається.
2. Міністерству фінансів привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15
ПОРЯДОК
внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу
1. Цей Порядок визначає механізм внесення коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок органу, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, відкритий в органі Казначейства (далі - депозитний рахунок органу), в разі застосування застави як запобіжного заходу з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано такий захід.
2. Застава може бути внесена:
підозрюваним, обвинуваченим, підсудним;
іншою фізичною чи юридичною особою.Забороняється внесення застави юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить державному, комунальному суб’єкту господарювання.
3. Розмір застави визначається у постанові судді (ухвалі суду) про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного запобіжного заходу у вигляді застави, яка є єдиною підставою для зарахування коштів на депозитний рахунок органу.
4. Внесення коштів на депозитний рахунок органу здійснюється на підставі платіжного доручення, оформленого підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншою фізичною чи юридичною особою, у п’ятиденний строк з дня обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави.
5. Підтвердженням внесення коштів на депозитний рахунок органу є платіжний документ з відміткою банку про виконання, копія якого надається підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншою фізичною чи юридичною особою посадовій особі або органу, в провадженні яких перебуває кримінальна справа.
6. Застава повертається підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, іншій фізичній чи юридичній особі на підставі вироку суду, крім випадків звернення такої застави на виконання вироку суду в частині майнових стягнень, чи постанови судді (ухвали суду) про закриття справи, у п’ятиденний строк з дня набрання вироком суду законної сили або з дня закінчення строку оскарження постанови судді (ухвали суду).
У разі відмови фізичної чи юридичної особи, яка є заставодавцем, від узятих на себе зобов’язань до виникнення підстав для звернення застави в дохід держави застава повертається відповідно до постанови судді (ухвали суду) в п’ятиденний строк з дня обрання стосовно особи нового запобіжного заходу.
Повернення застави здійснюється за заявою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, іншої фізичної чи юридичної особи на зазначений у ній рахунок, відкритий в банку. Повернення застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, іншій фізичній особі, що не має рахунків у банку, здійснюється у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, зазначені у заяві такої особи.
7. Звернення застави в дохід держави у випадках, передбачених законом, здійснюється у п’ятиденний строк після набрання законної сили постановою судді (ухвалою суду) або обвинувальним вироком.
_03_03.png)
